На Сумщині поки що добровільно створена лише одна об’єднана територіальна громада – Березівська, яка знаходиться у Глухівському районі. У цьому році на її потреби буде надано фінансування з бюджетів усіх рівнів до 30 мільйонів гривень. Кошти під конкретні проекти надаватимуться з Державного фонду регіонального розвитку – близько 7 мільйонів гривень. Буде окрема субвенція на розвиток об’єднаної громади – 9,6 мільйона гривень. Безкоштовно громада отримає шкільний автобус.
Загалом в Україні на початок року таких громад було створено 159, нині їх – 173. Близько 35% територіальних громад мають чисельність від 5 до 10 тисяч жителів. По одній територіальній громаді мають Київська, Сумська, Харківська та Миколаївська області. Найбільше їх – у Тернопільській області – 26, Хмельницькій – 22, у Дніпропетровській та Львівській по 15. У сусідній Полтавщині – 12 територіальних громад. Хмельниччина, наприклад, завдячуючи швидкому створенню громад отримала на їх розвиток 216 млн грн., тоді як Сумщина – лише 9,5 млн. грн.
Тож проблема на Сумщині назріла. Про це говорили сьогодні на нараді, яка відбулася в обласній раді. У ході заходу представники офісу реформ, територіальних громад та ОДА обговорили питання створення територіальних громад та інструментів владних повноважень в нових адміністративних одиницях. Говорили й про те, що є потреба в методичних роз’ясненнях документів, інструкціях, дорожніх картах, інформаційній складовій.
Голова обласної ради Семен Салатенко наголосив, що в будь-якій реформі повинна первинною бути воля людей. «Ми маємо дослухатися до їх думки, водночас, проводити детальну роботу в напрямку: чим раніше будуть створені перспективні плани й територіальні громади, тим скоріше і більше коштів отримають мешканці на розвиток своїх територій. Кадрова, й інші проблеми – надумані. Обласна рада готова навчити і навіть допомогти коштами».
Присутні говорили про те, що під час формування територіальних громад є «вузькі місця». З одного боку – недостатнє і несвоєчасне законодавче забезпечення означеної реформи, з іншого – неготовність самих громад брати відповідальність, ставати повноправними господарями. Іншими словами, йдеться про свідомість тих, хто повинен перебирати на себе не лише якісь уповноваження чи переваги, а відповідати за кінцевий результат. Наприклад, нинішні сільські та селищні голови не без підстав вагаються, чи будуть збережені їхні посади, адже статус сільського старости і досі чітко не виписаний. Багато хто в сільській місцевості тривожаться, чи буде збережена мереж шкіл, ФАПів, клубів, дитячих садків… Подібних вагань-сумнівів – ціла низка.
Щоб їх спростувати чи розвіяти, потрібна неабияка скрупульозна і кваліфікована робота, акцентував увагу перший заступник голови обласної ради Анатолій Річкаль. Не менш важливим вважає науковий підхід, коли обґрунтовано будуть виписані всі штати, майно і розраховані фінанси.
Присутні вирішили, що треба збиратися не у владних кабінетах, а виїжджати на місця, аби на власні очі бачити і впроваджувати всі етапи децентралізації на місцях.
Тож процес об’єднання територіальних громад, який трохи пригальмувався на Сумщині, знову набирає обертів.
Останнє оновлення на П'ятниця, 29 квітня 2016, 12:02
