telegram Facebook Twitter instagram Youtube

Чому на Сумщині всихають ясени та берези?

На Сумщині пройшов тематичний науково-практичний семінар, організований Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Представники ДСЛЗП «Харківлісозахист», УкрНДІЛГА, «Харківліспроект», головні лісничі підприємств Сумського ОУЛМГ, а також представники депутатського корпусу Сумської обласної ради, Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Сумської ОДА й громадськості говорили про загострення проблеми всихання ясеневих та березових насаджень.

Учасники семінару побували у лісових масивах Могрицького та Піщанського лісництв Сумського лісгоспу, де й знаходяться пошкоджені всиханням ділянки ясеня та берези.

«Загальна площа земель лісового фонду Сумського лісгоспу близько 30 тис. га, 75 % з яких становлять твердолистяні насадження. Ясеневих чи березових у чистому виді у лісгоспі немає, тому визначити точно відсоток пошкоджених всиханням деревостанів важко», - зазначив головний лісничий Сумського лісгоспу Микола Щербак.

Та пошкоджені хворобою дерева видно неозброєним оком навіть нефахівцю: у лісовому масиві непоодинокі стовбури обезголовлених беріз та наче викорчувані з корінням ясені. У Могрицькому лісництві, де побували учасники семінару, на площі в майже 1,5 гектари, де вік лісових культур 70 років  - ще 3 роки тому  були одиниці загиблих дерев. На сьогодні їх кількість зросла до 50%.

«Причиною всихання ясеня є грибок. Ще в дев'яностих роках потрапив він з Японії до Польщі, а потім стрімко розповсюдився по всій Європі. На Україні про всихання ясеня почали говорити у 2008 році, а науково підтвердили появу цієї проблеми у 2010. На превеликий жаль, ніякі препарати проти нього неефективні, грибок розвивається глибоко в деревині, швидко приводячи дерево до загибелі. Навіть в Англію, яка є острівною країною, грибок завели у 2012 разом з імпортними саджанцями ясеня»,- прокоментувала причини і масштаби проблеми директор ДСЛЗП «Харківлісозахист» Катерина Давиденко.

Основні ознаки цієї хвороби – всихання листя, пагонів, гілок і потім всієї крони дерева, поява некрізних плям на пагонах, гілках і стовбурі та повне, або часткове відмирання корони, як результат – дерево засихає і падає. Хвороба розвивається досить швидко, від початку її прогресування і до повного втрачання дерева проходить щонайбільше рік.  

Вивчаючи проблему всихання ясеня, сотні європейських учених організували десятки міжнародних проектів з визначення засобів захисту. «Наукові дослідження довели, що препарати проти хвороби не працюють взагалі, єдиним дієвим не лікувальним, а превентивним засобом є вилучення з основної маси – хворих дерев, уражених хворобою більш ніж на 50%», - додала Катерина Давиденко.

Щодо беріз, то тут ситуація не приглядніша. Береза, яку вважають породою досить стійкою до хвороб і негараздів, останніми роками теж почала масово всихати. Причина цьому лиху – агресивна бактерія, яка у семидесятих роках «косила» дубові і березові насадження у Заураллі, Сибіру та Казахстані, тепер потрапила і до нас.

«На корі дерева спостерігається здуття, усередині якого збирається рідина. Поступово, починаючи з вершини, дерево всихає і падає. Причиною захворювання беріз дійсно може бути посуха чи коливання ґрунтових вод, чи якісь інші стресові ситуації, скажімо, пошкодження кореневої системи чи ущільнення ґрунту. Та наслідки одні – дерево помирає», - пояснила причини всихання беріз старший науковий співробітник УКРНДЛІГА Ольга Кукіна.

І в цьому випадку спеціалісти називають  ту ж проблему інвазивних видів,  з якими немає ніяких засобів боротьби, окрім вилучення хворих дерев. Мертве дерево небезпеки собою не являє, бо агресивні бактерії живуть лише у живій деревині. Навпаки, фахівці стверджують, що мертва деревина є джерелом органічного субстрату для мікроорганізмів, які, в  свою чергу, збагачують ґрунт, сприяючи підвищенню імунітету дерев до хвороб. Таким чином фахівці пояснюють значення в лісі вальожних дерев, яке пересічні громадяни класифікують як безгосподарність і бездіяльність лісівників.

А щоб лишити якісний лісовий фонд у спадок нащадкам, лісівники постійно дбають про відновлення лісу, кожного року додаючи нові і нові гектари. Лише цієї весни впродовж лісокультурної кампанії на Сумщині було відновлено до 1,5 тис. га лісових насаджень.

Про функціонування «Пункту незламності»

Документи облради

Go to top