«Історія Гамаліївського Харлампієва монастиря» - нова книга краєзнавця Володимира Чухна

Побачила світ нова книга краєзнавця Володимира Чухна «Історія Гамаліївського Харлампієва монастиря», репрезентація якої відбулася днями у центральній міській бібліотеці Шостки.

Гамаліївський монастир по праву вважається перлиною українського бароко. Це один з останніх монастирів-фортець, побудованих в Україні, тут знаходиться усипальниця двох гілок родини Скоропадських. Існують твердження, що ініціатором будівництва собору Різдва Пресвятої Богородиці, теплого храму на честь священномученика Харлампія, інших споруд була дружина Івана Скоропадського - Анастасія Марківна.

А дружина автора книги - Зінаїда Іванівна - згадувала про Володимира Єгоровича як про людину великого серця, працьовиту, скромну. З юнацьких років він захоплювався історією рідного краю. Поступово те захоплення переросло у серйозну працю з пошуку інформації, пов’язаної з історією малої батьківщини - с. Очкіно та Середино-Будського району. Юрист за освітою, краєзнавець за покликанням Володимир Чухно останні роки свого життя присвятив справі дослідження та популяризації нашої історичної спадщини. У 2013 році взявся за написання книги про Шостку та її околиці, де прожив більше 30 років. Книга була готова на 60%, але хвороба обірвала життя невтомного дослідника історії рідного краю.

Краєзнавче дослідження про історію Гамаліївського Харлампієвого монастиря – фундаментальна праця. Одних тільки посилань на джерела – 6 сторінок тексту.

З великою повагою і теплотою згадували про Володимира Чухна юристи Сергій Солдаткін та Микола Спановський, вчителька школи №1 Надія Марченко, лікар-епідеміолог Олександр Марков. Ієромонах Феодосій нагадав присутнім, що головне у храмі — не стіни, а душа та молитва. А книга про монастир вразила його точністю наведених фактів та кількістю використаних джерел.

“Я думаю, що книга буде дуже корисною для тих, хто хоче знати свою історію, а також дуже цінним путівником для молоді. Багатьох із тих людей, чиї спогади лягли в основу книги, уже немає з нами, а їхні спогади — безцінні у краєзнавчому плані”, – підкреслила секретар міської ради Олена Чанцева-Коваленко.

Заступник міського голови Ніна Сиваєва акцентувала увагу на тому, що, враховуючи виняткову культурну та історичну цінність ансамблю Гамаліївського монастиря, потрібно відродити історичну справедливість, зробити так, щоб люди могли відвідувати національну пам’ятку. Але до вивільнення монастиря потрібно підходити виважено.

Перший заступник голови обласної ради Анатолій Річкаль, який неодноразово бував у Шостці і знає про проблему, поділяє думку місцевих жителів, що з часом Гамаліївський Харлампієвський монастир буде входити у духовне кільце разом з храмами Путивля, Глухова. Адже потрібно досліджувати те, що не знаємо, цінувати те, що маємо та передавати знання молодому поколінню. А книги з історії рідного краю необхідні для того, щоб пам'ятати, хто ми, берегти і примножувати культурне та духовне багатство України та своєї малої батьківщини.