Захоплення, що окрилює душу і дає натхнення

Усім достеменно відомо, що Вікторія в римській міфології — богиня перемоги і в перекладі з латинської теж означає перемога. А для депутата Сумської обласної ради, неординарної особистості, вишуканої панянки зі славного міста Ромни Вікторії Мурич її ймення, подароване люблячими батьками, символізує перемоги завжди і в усьому. У крайньому випадку вона невпинно долає всі життєві перешкоди, прагне ніколи не зупинятися на досягнутому.

Вікторія - це перемога

Віка народилася в одне число з королевою Великобританії. І хоча її нарекли не Єлизаветою, вона дуже вдячна за своє ім’я. Можливо, саме воно й збагатило її такими рисами, як наполегливість, упертість, комунікабельність, рухливість. За її зовнішньою неповторною скромністю приховані багатогранність натури, великі внутрішні резерви. Але, щоб достеменно взнати, яка вона, треба, як кажуть, з’їсти не один пуд солі, щодня, по краплині відточувати діамант її крилатої душі, аби він заграв самоцвітами. Й навіть тоді Віка все одно залишиться загадкою.

Певно, саме такою й має бути справжня жінка. Зі своїми втратами і перемогами, тихим смутком і невгамовною радістю, тендітною, дуже ранимою і водночас по-чоловічому вольовою, й обов’язково з маленькими таємницями.

З нею, безумовно, не просто: Вікторія Сергіївна завжди в пошуку, її душевний неспокій примушує оточуючих до руху, до змін, часом незбагненних. Вона – лідер, який веде за собою. Тож немає значення у Верховній Раді працює помічником нардепа чи педагогом-організатором у школі, завідує молодіжним клубом, виступає на сесіях облради чи організовує благодійний концерт та ярмарок «Відкриті серця», аби зібрати кошти на лікування вчителя-реабілітолога Роменського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів, перебуває у самому горнилі революцій, а, переймаючись питаннями екології, у школах міст Ромни, Липова Долина, Недригайлів та Буринь реалізує просвітницький проект «Eco-Clean». Не випадково саме Вікторія Мурич разом з земляками, долучившись до доброї справи, стала учасником Всеукраїнської акції єднання «Україна моя вишивана». Їй випала честь вишити частинку полотна карти.  Потім вона зініціювала просвітницький рейд закладами освіти Ромен та репрезентувала школярам настільні ігри історичної тематики «100 років боротьби. Українська революція 1917-1921 рр.». На часі – дороговартісні роботи, пов’язані з ремонтом садиби відомого в дореволюційних Ромнах мецената-благодійника, упорядкування могил знаних роменчан на місцевому кладовищі.

І це лише краплина в морі буття її неприборканої енергії і невгамовного темпераменту.

Красива жінка незаміжня

Побутує твердження, що особисте щастя до гарних, розумних і мудрих не за віком жінок приходить із запізненням. На думку Вікторії, можливо, саме через її надмірну вимогливість до себе, певні моральні табу, які не здолати, а ще принциповість до вибору своєї половинки на все життя, чия турбота і увага додала б їй додаткової упевненості в своїх силах.

- Моя доля десь мене шукає, тож я ще не зустріла такого чоловіка, поруч з яким моя душа світала б, - посміхається Вікторія Сергіївна, хоча, безумовно, її природна чарівність заморочувала хлопцям голову і не раз і не одному. - А може, все тому, що я сама ще в пошуку свого місця в житті.

Золота медалістка, без перебільшення красуня, активістка-спортсменка, закінчивши Міжрегіональну Академію Управління персоналом за спеціальністю соціолог, менеджер PR, Вікторія вирішила вступати до вишу улюбленого міста - Львівської політехніки. Це був своєрідний виклик долі: чистий гуманітарій з досконалим знанням української й російської мов, на рівні – англійської, з азами польської (на сьогодні її освоєння успішно триває) несподівано вирішила різко змінити професію.

- Наш світ такий динамічний, постійно розвивається, тож без додаткових знань просто не встигаєш за прогресом, - ділиться думками пані Вікторія. – І моя нова спеціальність – це всього лише крупинка, але дуже необхідна, в безмежжі ще нездоланих шляхів.

Участь у нових проектах, пошук інвесторів для втілення своїх ідей, робота у власній газеті «Говоримо вголос», де пишуть про те, що інші замовчують, глибоко приховуючи свої думки, – ще одна з граней її сьогодення. Для Вікторії Мурич є корисним позитивний досвід діяльності багаторічного мера Тростянця, а тепер голови ОТГ Юрія Бови. Це ж якому треба бути ентузіасту, патріоту, менеджеру, керівникові, щоб маленьке рідне містечко піднести на всеукраїнський рівень! Численні міжнародні й всеукраїнські фестивалі і конкурси, розвиток інфраструктури, участь і перемоги у грантових програмах – лише незначне втілення в життя задумок невгамовної людини.

- Мрію про зміни в Україні, але насамперед у рідних Ромнах, - озвучує сокровенне Вікторія і неоднозначно додає: - Я до них готуюся!

Адже сучасна жінка здатна не лише на щире кохання, готовність віддати все рідним, бути гарною господинею, а й твердо стояти на землі, володіючи чоловічим розумом, стати талановитим керівником. Поруч з такою жінкою непросто, але й непокірну можна приборкати.

Депутатство – не самоціль, а можливість самореалізації

Робота з людьми вимагає навіть від щирої і душевної жінки особливого ставлення до оточуючих. А депутатська діяльність – це щоденний (навіть на шкоду собі) клопіт про інших, життя проблемами тих, хто потребує моральної і матеріальної підтримки.

- Хочу бути продуктивним депутатом, а не відбувайлом, не актором в театрі абсурдів, не «хвостом великого лева», а справді народним обранцем, здатним змінити на краще хоч маленьку частку життя простих людей, - ділиться своїм баченням ситуації Вікторія Сергіївна. – Виконання депутатських повноважень повинно приносити задоволення, це має відбуватися натхненно, легко, як оперета, а не трагедія. І взагалі – депутатство – не самоціль, а можливість реалізувати свої плани в інтересах людей.

Вона сміливо дискутує з місцевими політиками і посадовцями, доводить свою думку, наполягаючи на своїй правоті. Вивчаючи досвід роботи органів місцевого самоврядування у різних країнах, переконалася, що саме виконавча влада має сприяти депутату в усуненні незаконних рішень, дій, а не ставити палки в колеса. Законодавець і виконавець зобов’язані для досягнення мети діяти спільно, в єдиному пориві. Як, до речі, і самі обранці своєї чи ради іншого рівня, не залежно від ідеологічних устремлінь партій, які їх «провели» в депутати. Бо тоді для чого взагалі ставати оповісником дум і сподівань виборців.

Вишивання - джерело натхнення 

Громадсько-політична робота забирає чимало не лише часу, а й спустошує душу. Вікторія Мурич відновлює свої духовні сили, отримує насолоду з голкою в руках. Каже, що коли сідає до роботи, душа її співає. Паралельно вмикає мотиваційні фільми, слухає радіопрограми і так, поєднуючи красиве і корисне, може непомітно просидіти аж до самісінького ранку, коли вже «світає, край неба палає».

Нещодавно в рідному місті Ромни вона вперше репрезентувала виставку своїх вишиваних робіт – сукні, сорочки.

- Вишивати мене навчила бабуся Любов Андріївна, починала з малесенької хустинки, - говорить Вікторія і на її устах згасає весела посмішка: дорога їй людина пішла за небокрай, залишивши по собі щемні спогади. - Агроном за освітою, бабуся привчала нас любити землю, бути чесними, порядними. А ще прищепила неабияку повагу до української пісні, мови, традицій.

Узагалі родина Вікторії Мурич вирізняється своїм особливим ставленням до всього традиційно-народного. Так, у кожного є вишита сорочка, вони всі разом часто відвідують виставки ужиткового мистецтва, повертаючись звідти з сувенірами.

Мама Надія Яківна – вчителька української мови. Тож мала Вікуся з молоком матері перейняла любов до рідного слова, рукоділля.

- Мама гарно гаптує, тож ми, буває, з нею у парі вишиваємо одну сорочку, - розповідає Вікторія. – Проте вона більше в’яже і «спеціалізується» на чоловічому одязі, тому найчастіше брат хизується в обновках.

А ось до масштабного вишивання дівчину підштовхнув вітчим. Сказав, чого його витрачати дорогоцінний час на хусточки чи картинки, коли є хист, відчуття кольору, смаку. Та й справді, вишивання – окреме джерело натхнення, хобі далеко не для пенсіонерів. Прийшовши зі славної минувшини це мистецтво не може залишити нікого байдужим. І не випадково в українців з’явилося сучасне свято, що вже претендує на загальнонаціональне – День вишиванки, коли весь люд в одному пориві долучається до минувшини, до свого коріння, до джерел самобутності українства.

Кожен стіжок Вікторія пропускає через серце, тому її роботи такі теплі і рідні, несуть позитивну енергетику. Вона для них обирає габардин чи льон, а кольори – то вже, як на душу ляже. Наприклад, є у неї сорочка у стилі борщівської вишивки (Тернопільська область) – густий чорний візерунок на рукавах. За легендою, це в знак жалоби за чоловіками і синами, які загинули від рук татар. Але Віка вирішила зробити свій виріб яскравим. І заграла сорочка веселковими барвами. Вибір же кольору іншої сорочки, де розшиті і перед і спинка, впав спонтанно. І, мабуть, не випадково, бо блакитні фарби передають високі прагнення і стремління до мети. А Вікторія, маючи амбітні мрії (от хоча б навчитися вишивати білим по білому), їх обов’язково досягає.

Надбання предків – неоціненний скарб – у спадок юним

У родині Муричів з особливою любов’ю і трепетом зберігаються прабабусині вишивки – сорочки, рушники з мереживом. Це святиня роду, такий собі неоціненний духовний скарб від предків, який Віка мріє передавати у спадок своїм майбутнім дітям і внукам.

Вікторія Сергіївна переконана, що вишитий одяг – не лише традиційна вишиванка. Це можуть бути і плаття, і костюми, і спіднички з фартушками, і кептарики, і – перелік можна довго продовжувати. Неповторне вбрання та ще й виготовлене власноруч прикрасить ділові зустрічі, весілля і хрестини, випускні бали і просто буденний побут. Подарований бабусею гаптований любов’ю, добром, ніжністю рушник на весілля онуки, хусточка, пасок чи сорочка може стати потім родинною реліквією, яка передаватиметься від покоління до покоління.

Відроджене народне мистецтво нині виграє яскравими барвами у різноманітних квітах, орнаментах, є прикрасою одягу і в цілому нашого життя. А для Вікторії Мурич, упевненої в собі красуні-патріотки, активістки, народної обраниці, - це ще й захоплення, що окрилює душу і дає натхнення.       

 

Наталія РОЗТОРГУЄВА,

член НСЖУ

 

Також читайте:

 

 

Останнє оновлення на П'ятниця, 25 травня 2018, 10:20

Увага!

17 серпня о 10.00 (каб.29) відбудеться засідання постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку, інвестиційної політики, міжнародного та міжрегіонального співробітництва.

Електронні петиції

Документи облради

youtube twitter facebook google plus