Крапля крові ціною в життя

Сумчанка Раїса Волжина - активна пропагандистка ідей і завдань Червоного Хреста, одна з зачинателів безоплатного донорства в країні - відома далеко за межами Сумщини. Більше десяти років предствляла рідний край у центральних органах Товариства Червоного Хреста. Разом із колегами творить багато добрих справ, надаючи допомогу тим, хто її потребує. 

Жінка-ракета, яку не зупинити

За свою сподвижницьку діяльність у тридцять років Раїса Петрівна стала кавалером ордена княгині Ольги ІІІ ступеня. Нагороду вручав особисто Президент України - на той час Леонід Кучма. Отримавши високу відзнаку, завжди смілива й наполеглива у досягненні своєї мети, молода жінка тут же, як кажуть, поза регламентом церемонії, звернулася до керівника країни з проханням. Пояснила просто: донори, чия кров рятує життя не одній людині, чомусь залишаються за бортом суспільства. Приміром, хоча б надбавку до пенсії вони заслужили?

- Леонід Данилович посміхнувся, назвавши мене «жінкою-ракетою, яку не зупинити», і порадив звернутися до Голови Верховної Ради України як до очільника законодавчого органу, - розповідає пані Раїса. – Я тут же на заході підійшла до Олександра Мороза. Сан Санич вислухав і запропонував усі свої пропозиції викласти у письмовій формі, що я й зробила.

Треба віддати належне наполегливості жінки та її колег й оперативності у прийнятті рішень очільників держави, бо вже десь через два-три місяці донори отримали закон, яким прописувалися їм певні пільги. Зокрема вони мають надбавку до пенсії – 10 відсотків від прожиткового мінімуму. Звичайно, це невеликі кошти, але ж...

Раїса Волжина, окрилена несподіваним успіхом, прийшла на сесію Сумської міської ради і озвучила нову пропозицію. Вона говорила переконливо й емоційно, зриваючи оплески, наголошуючи, що донор – той, хто дарує життя – має відчувати і зворотну віддачу від людей, і добилася свого. Депутати ухвалили рішення, за яким донори Сум отримали 25-відсоткову знижку на комунальні послуги.

Кров – частинка життя

Раї не було й вісімнадцяти, коли один зі студентів машинобудівельного технікуму, де тоді навчалася дівчина, тяжко захворів. Потрібна була кров, аби врятувати йому життя. І комсорг першою пішла на пункт переливання крові. На превеликий жаль, хлопця втратили, але Раїса так пройнялася співчуттям до ближнього, що вирішила знову віддати свою кров для збереження чийогось, навіть невідомого життя.

Відтоді жінка здала більше двадцяти літрів крові, залучивши до цієї благородної справи колег і рідних. За що й була нагороджена медаллю «Почесний донор України», орденами княгині Ольги ІІІ ступеня та «За гуманізм» - вищою відзнакою національної організації Червоного Хреста.

- Найголовніше – здолати психологічний бар’єр, - говорить Раїса Петрівна, - а тоді приходить усвідомлення, що ти не просто ділишся своєю живильною вологою, а рятуєш комусь життя. І не має значення, це породілля чи маленька дитина, юнак чи старенька бабуся - ти просто вже не можеш полишити цю справу. Крапля крові – це частинка твого життя, якою ти ділишся з іншими.

Нині на підприємстві – ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» – діє потужна армія донорів. Акцепторів стало сотні відтоді, коли тут місцеву спілку Товариства Червоного Хреста очолила Раїса Волжина і впритул зайнялася пропагандою донорського руху. І якщо на сьогодні в області маємо 28 Заслужених донорів України, 22 з них – машинобудівники, які безоплатно здали кров чи її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз. А ще серед колег-соратників Раїси Петрівни - кілька десятків Почесних донорів, які поділилися своєю кров’ю по 40 разів.

Коли кількість однодумців на підприємстві явно збільшилася, Раїса Петрівна вирішила, що їм треба працювати більш системно, а не від випадку до випадку. Так було створено банк крові, що дозволило забезпечитися життєдайними компонентами про запас.

Благословення від Пресвятої Богородиці

Звідки жінка черпає сили і натхнення, аби майже тридцять років віддавати себе по краплині людям, творити добро, організовувати інших. Певно, з любові до тих, хто потребує допомоги. І, як переконує сама пані Раїса, допомагає їй ще й благословення від Пресвятої Богородиці.

Так трапилося, що Раїса Петрівна побувала в Єрусалимському Храмі Воскресіння, постояла перед чудотворною іконою Божої Матері на ім’я Скорботна. Перед цим говорили, що для декого Божа Мати трохи розплющує очі.

- Я стиха молилася, пильно вдивлялася у щільно стулені повіки і раптом... – не приховує і зараз свого хвилювання пані Раїса, - Богородиця моргнула раз, удруге. Я затремтіла від цього дива, загукала до рідних, не стримуючи емоцій, мовляв, дивіться, ікона моргає. Але ніхто того чуда не бачив. Уже згодом мені пояснили, що кому ікона Божої Матері розплющить очі, той отримує її благословіння.

Раїса Петрівна – серед обраних. А це значить, що все, чим вона займалася до цього, богоугодна справа. Тож і нині продовжує свою благодійну справу, маючи поруч десятки тих, хто її підтримує і допомагає. І в першу чергу – ще «домашні» донори – племінники – шестеро з них Почесні, як і чоловік Віталій Дмитрович, з яким, до слова, виховали двох прекрасних дітей, а тепер радіють чотирьом онукам.

А нещодавно провідний інженер, голова первинної організації Червоного Хреста України ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» Раїса Волжина була удостоєна почесної відзнаки Сумської обласної ради «За заслуги перед Сумщиною» ІІІ ступеня. Отримавши нагороду, жінка подякувала за визнання не тільки її багаторічної непростої діяльності, а й усіх донорів Сумщини, які вдень і вночі готові поділитися краплиною крові в ім’я збереження людського життя.

 

Наталія РОЗТОРГУЄВА,

член НСЖУ

Електронні петиції

Документи облради

youtube twitter facebook google plus